БОЯТИСЯ

боя́тися своє́ї (вла́сної) ті́ні. Дуже боятися; бути занадто боязким, лякливим. — Я, знаєте, тепер такий полохливий, що й тіні своєї боюся (М. Коцюбинський); Десятирічку погнали з усіма вчителями в Німеччину. Залишилось тільки три перших класи та тихий Мандрика, що боявся власної тіні (О. Довженко); Заради кого я мав ризикувати? Заради оцих людців, які власної тіні бояться, які продадуть мене, не задумуючись (А. Дімаров).

(і) ду́ху боя́тися чийого. Дуже боятися. Учні терпіли. Хоч у душі і проклинали Максима, а проте слухали, духу його боялися… На те служба! (Панас Мирний); — Товаришу Куцолап, а це правда, що колись люди тут і вашого духу боялись? Невже таким бойовим ви й справді були колись? (О. Гончар).

не боя́тися / не побоя́тися гріха́ (Бо́га). Діяти всупереч моральним приписам, нормам. (Маруся:) Що се ви кажете таке? Як ви гріха не боїтеся? (І. Нечуй-Левицький); Хотіла було й сина привчити (Горпина), та як побачила, що він, Бога не боячися, проїжджих обміряє, .. так .. схаменулась, перестала йому волю давати (Г. Квітка-Основ’яненко).