Фразеологічний словник української мови
БОЧКА

ло́жка дьо́гтю (в бо́чці ме́ду). Те невелике, що псує якусь справу, вигляд чого-небудь і т. ін. Отой огріх дійсно виявився ложкою дьогтю, бо прокинулась вона наступного дня з думкою про латку з бур’янів і докір Ніки (З газети).

сиді́ти на порохові́й бо́чці (на порохово́му по́гребі). Перебувати під загрозою небезпеки, катастрофи і т. ін. — Шкури! Кругом продажні шкури. Сидять на пороховому погребі й задоволені (Ю. Збанацький).

як оселе́дців у бо́чці. Дуже багато когось, тісно десь (про велику кількість людей у якомусь приміщенні). Набилось їх там як оселедців у бочці. Ніде стати, нічого не чути (З газети). як оселе́дців. — Погано у нас, Тамаро. Як оселедців, напхали. Тут для шістьох місця мало, а нас тут шістнадцять (А. Хижняк).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: БОЧКА


матиме такий вигляд: Що таке БОЧКА