БОРГ

не лиша́тися (не залиша́тися, рідше не остава́тися і т. ін.) / не лиши́тися (не залиши́тися, не оста́тися і т. ін.) в боргу́. 1. Не поступатися кому-небудь у чомусь; вести себе так, як хтось інший. Задирався Валет, що відчував Юркову незалежність, гордовитість і навіть перевагу в знаннях. Юрко в боргу не лишався (П. Дорошко); І один поперед одним Не лишалися в боргу (І. Воскрекасенко). 2. Відповідати добром або злом кому-небудь за щось; віддячувати. — Вируч, у боргу не лишусь! (І. Головченко і О. Мусієнко); — Я теж у боргу не лишився; гостей вам повну хату накликав! (А. Головко); Якщо люди зарадять Андрієві, то він не залишиться у боргу, відробить (С. Чорнобривець).

сплати́ти борг (борги́) кому. 1. Віддячити кому-небудь за щось хороше або за добре ставлення до себе. Ця операція була для нього особливою: доля надала йому можливість саме зараз сповна сплатити борг людині, яка колись вирвала його з пазурів смерті (І. Головченко та О. Мусієнко). 2. Помститися кому-небудь за вчинене зло, неприємність. — Головне, я тепер всім своїм колишнім партайгеносе сповна сплачу борги. Ну, начувайтеся ж! (І. Головченко та О. Мусієнко).

у (неопла́тному) боргу́ перед ким. Зобов’язаний кому-небудь чимсь. Письменники українські давно в боргу перед своїми читачами, перед всім своїм народом (П. Тичина); У родичів йому не хотілося жити, бо знав, що .. постійно почуватиме себе в неоплатному боргу перед ними (В. Канівець).