БЛИМНУТИ

бли́мнути очи́ма (о́ком) на кого—що і без додатка. Глянути на кого-небудь недоброзичливо. Жук тілько грізно блимнув очима, коли Попенко опинивсь за столом (Панас Мирний); Левко не сподівався на таке нахабство. Він сердито блимнув очима на Дзвонаря (М. Стельмах); І хазяїн вийде рано, Блимне косим оком, Живота почуха, гляне, ніби ненароком (А. Малишко); // Швидко поглянути на кого-, що-небудь. Кируша, не розуміючи, блимнув на нього (Зарубу) очима і почав швидко умиватися (В. Кучер).