БЛИЗЬКО

бра́ти (прийма́ти) / взя́ти (прийня́ти) (бли́зько) до (свого́) се́рця що. 1. Болісно сприймати, переживати що-небудь. — Маріє, не бери собі того так до серця… Плачем лиха не виплачеш (Р. Іваничук); // Перейматися чимсь, співчутливо ставитися до чого-небудь. Мирослава .. дуже любила брата та і всю його родину. І інтереси їх близько брала до серця (А. Головко); Вислухуючи мої дитячі скарги, вона завжди близько приймала їх до свого серця, умовляючи мене не звертати на те уваги (Панас Мирний). 2. Ставитися до чого-небудь з інтересом, надаючи йому великого значення. Мудрість Данте Шевченко так близько бере до серця тому, що доля італійського поета схожа була на його власну (З журналу); (Едіта:) Я мушу вам признатись, що я на сина втратила надію. Він слів моїх до серця не приймає (Леся Українка).

(і) (бли́зько) не па́хне ким, чим. Кого-, чого-небудь зовсім нема. От і виходить — на-гора півнорми і не більше. А він десяток-півтора тих вагонеток тягне. От і виходить — на-гора рекордом і не пахне (П. Дорошко); Відпочиваючих (на дачі) не було. Санінспекторами і близько не пахло. І тому всі три пси, вільно розтягнувшись на піску, .. мирно і солодко дрімали на сонці (В. Козаченко); — Я й кажу, — духи дорогі, культурні, а культурою, вибачаюсь, не пахне (А. Крижанівський).