БІЙ

ви́грати бій. Домогтися, досягти свого; перемогти. Ганна тужить. А ти гадав, що виграв бій, нікчемний переможче, не ти, Захар їй дорогий, Захар їй найдорожчий (П. Дорошко).

прийма́ти / прийня́ти бій. Вступати в гарячу суперечку, в полеміку з кимсь; сперечатися, боротися і т. ін. (Ольга Антонівна:) Я скажу, що тебе нема, що ти хворий. (Лисенко:) Ні, не треба… Я прийму бій. Все одно з ними треба колись схрестити мечі (Ю. Мокрієв).