БИЛИНОНЬКА

як били́на в по́лі, нар.-поет., зі сл. оди́н, сам. Зовсім одинокий, без рідних; самотній. Хазяйка наша була удовиця .. Розказує та й розказує, та все про своє лихо, що весь рід її звівся, що сама вона в світі зосталась, як билина в полі (Марко Вовчок); — За наших часів не можна жити поодиноко, як билина в полі (З. Тулуб). як били́нонька в по́лі. Ой, одна я, одна, Як билинонька в полі (Укр.. пісні).