Фразеологічний словник української мови
А [Б] В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
БЕСТІЯ

продувна́ бе́стія. Дуже ненадійна, спритна й нечесна людина; шахрай. (Харко:) Мовчи, брехухо! Завжди ти вдавала з себе неповинну, але я переконався, що ти продувна бестія! (М. Кропивницький); — Сам пан лісничий дивується з мого ока і каже, що я продувна бестія! — сміється (Амбросій), задоволений похвалою начальства (М. Стельмах).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: БЕСТІЯ


матиме такий вигляд: Що таке БЕСТІЯ