Фразеологічний словник української мови
БЕНЕРЯ

бене́ря вхопи́ла кого, грубо. Хто-небудь десь зник або помер. — А що? Я такий здавна. Тільки Масло мене присадив трохи. А тепер його бенеря вхопила, я й оклигав (А. Хижняк).

чорт (нечи́стий, бене́ря) но́сить кого, грубо. Уживається для вираження незадоволення з приводу того, що хтось невчасно або багато, без потреби ходить, вештається в різних місцях. — Що тебе, Іване, нечистий носить по селу серед ночі? — буркотіла Марія, відчиняючи двері Жменякові (М. Томчаній); — Маковея десь бенеря носить, і на обід не з’являвся… (О. Гончар); — Чого це тебе так рано бенеря носить, Самійле? (О. Копиленко). чорти́ но́сять. — Голобородька немає? — Нема. — Де його чорти носять?! — Війна, товаришу полковнику,— скрушно похитав головою старий (С. Голованівський); Де тільки й носили чорти Федька всі оці роки! Всю громадянську не злазив з коня (А. Дімаров). чортя́ка но́сить. — І де чортяка їх носить до півночі! Ходять уночі з чортами разом, та ще їм двері одчиняй! — верещала по один бік Мотря (І. Нечуй-Левицький).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: БЕНЕРЯ


матиме такий вигляд: Що таке БЕНЕРЯ