БАЧИТИ

ба́чити да́лі свого́ но́са. Передбачати події, наслідки, бути далекоглядним. — Що, милуєшся?.. — А ти — ні? — А я ні. Бо бачу трохи далі .. Далі свого носа. Бачу, як боком вилізе оцим дурним головам панська худоба (А. Головко).

ба́чити ви́ди. Бути досвідченим у якійсь справі, бувалим, зазнати багато випробувань у житті. А в бою він брав таким натиском, несподіваним, рішучим, що навіть хлопці, які бачили види, дивувались і з опаскою косилися на начальника розвідки (М. Стельмах).

ба́чити дале́ко. Бути далекоглядним, прозорливим, мудрим і т. ін. — Велике свято нині! Дарма вороги наші надію плекали, що Києву бути в їх пазурах вічно. Нескорима сила людей руських, і Київ діждався волі!.. — Далеко бачить гетьман Хмельницький,— проказав схвально муромський намісник Алфьоров (Н. Рибак).

ба́чити на́скрізь кого. Добре знати, уміти розпізнавати чиї-небудь думки, наміри. — Ні, вона мене не проведе, наскрізь я її бачу, що воно за цяця (Панас Мирний); А ти, Семене, не зловтішайся! Я тебе наскрізь бачу (Ю. Бедзик); // Добре розбиратися в людях, мати досвід у стосунках з ними. — Колись я так не приглядалася до людей,— сказала вона (Катерина), ніби сама з того дивуючись.— А в час війни кожного наскрізь стала бачити… (С. Журахович); Еней научений був добре,— Розвідник справжній був Еней. Де обережний, де хоробрий,— Вмів наскрізь бачити людей (С. Воскрекасенко).

ба́чити / поба́чити сві́тло ра́мпи. Бути поставленим на сцені театру (про виставу). Відома п’єса (“За двома зайцями”) не один раз бачила світло рампи (З газети); Після серйозної дружної роботи автора і колективу (театру)… вперше побачила (п’єса) світло рампи (З глибин душі).

ба́чити / поба́чити (бага́то (нема́ло)) сві́ту (сві́та). Бувати в багатьох місцях, подорожуючи. З’їздив (Остап) з ним (паном) багато чужих сторін, бачив багато світу і .. вихвалявся тим (Панас Мирний); Після вечері пересяде батько на призьбу, скрутить цигарку та й ще гомонять. А є про що: немало батько прожив, немало й світу бачив (А. Головко).

за слізьми́ (сльоза́ми) сві́та (сві́ту) (бі́лого) не ба́чити. 1. Нестримно, весь час плакати, ридати. — Не плачте, мамо,— втішав Василь.— Я вернуся,— а сам за слізьми й світа не бачив (І. Нечуй-Левицький); Дорогий Ванечко! Любий, милий, кровиночко моя! Пишемо ми з Марією цього листа, а за слізьми світа білого не бачимо (В. Логвиненко); Мотря обхопила його (сина) шию обома руками та так і повисла, за сльозами світа не бачачи (Панас Мирний). 2. зі сл. пла́кати, запла́кати і под., а також зі словоспол. так, що. Не стримуючись, довго. Нимидора почала прощатися з дядьком та дядиною, згадала .. свій важкий молодий вік у наймах і так заплакала, що за слізьми й світу не бачила (І. Нечуй-Левицький).

і в сні не ба́чити кого, що. Не мати змоги навіть уявити чогось. Тих нинішніх зломиголов (глибоких ям у Бориславі) по сто та по півтораста метрів ніхто тоді і в сні не бачив (І. Франко).

(і (що)) світ (ніко́ли) не ба́чив (діал. не вида́в, не ви́дів). 1. Незвичайний; такий що дивує, вражає своєю рідкісністю. — Мовчіть! .. Ми вам дамо таке, що світ не бачив — два червінці (О. Довженко); // Який відрізняється від інших, особливий. Хлопці шкварили на своїй території “Яблучко” з такими алюрами й кониками, яких світ ніколи не бачив (І. Микитенко). 2. Ніколи не було, не траплялося. Виймав з портфеля експонати І тут же всім під носа пхав, До хрипоти кричав, тлумачив, Що ліпших цяцьок світ не бачив! (С. Олійник); І тепера (тепер) здається тобі, що вже й світ не видав стільки муки, скільки ти від народу прийняв за свої великомудрі науки (Леся Українка). 3. зі словоспол. таки́й, яки́х (як, що). Уживається для підкреслення вищої міри якості, властивості (перев. негативної). Був (перекладач) такий проноза, яких світ не бачив (Ю. Збанацький); Ой, горе! Хто б говорив! уже таких відьом, таких нехлюй, як ти, світ не вида

куди́ о́чі (ба́чать (ди́вляться, спа́ли і т. ін.)), зі сл. іти́, бі́гти, тіка́ти і т. ін. Не вибираючи шляху, в будь-якому напрямку; будь-куди, навмання. Я був за селом, ішов куди очі, як у тумані (Олена Пчілка); Надворі мороз лютів; Хлопчик плентав куди очі, Весь посинів та тремтів (П. Грабовський); Він (Еней), швидко поробивши човни, На синє море попускав, Троянців насаджавши повні, І куди очі почухрав (І. Котляревський); — Я проведу тебе додому,— сказав Микола.— Не хочу додому. Ходімо, куди очі бачать,— відповіла Софійка (В. Москалець); З диким гиком ударився (Марко) тікать, куди бачили очі (С. Васильченко); Він правильно вирішив: треба збирати лахи і тікати, не оглядаючись, куди очі бачать (В. Дрозд); (Килина:) Я крадькома вийшла з кімнати і пішла куди очі дивились… (М. Кропивницький); Іноді після роботи я не йшла додому, я йшла куди очі дивляться. Тоді городяни здивовано оглядали мене (М. Хвильовий); Як побачила

не ба́чили дурни́х, ірон. Уживається для вираження відмови (що-небудь виконувати, робити і т. ін.). А тії, шовком вбрані Квіти, Сміються з них: — “Кому-кому — ще й вам годити,— Не бачили дурних” (Л. Глібов).

не ба́чити / рідше не поба́чити (і) у ві́чі. 1. кого. Не бути знайомим з ким-небудь, не знати когось. Колодуб був задумливий і якийсь відсторонений, зчужілий. Дізнався про батька, якого не бачив у вічі, і про матір, і про себе (Ю. Бедзик); // Не зустрічатися з ким-небудь. Другі .. казали, що не бачили і в вічі її Пилипа (Панас Мирний); — Сідай, Давиде, .. гай-гай, сину, скільки це літ отак не сиділи. Ба, й у вічі не бачили один одного (А. Головко). 2. чого. Немає; не можна знайти. — У других на закуску ягоди або що солоденьке-ласеньке, а у нас ніколи його і в вічі не побачиш… (Панас Мирний); Учора був я в районі та у земвідділ заходив — нашого приговора й у вічі там не бачили. Ні у входящих, ні в ісходящих (А. Головко).

не ба́чити ві́льної хвили́ни. Бути дуже зайнятим роботою, заклопотаним. Минулу зиму вони всі .. не бачили вільної хвилини. Вони працювали як шалені (В. Собко).

не ба́чити да́лі свого́ (вла́сного) но́са. Бути обмеженим, мати вузький кругозір, турбуватися лише про себе. Лежить, широко розплющивши очі, Максим, і йому до сліз шкода людей, .. позашивались в хати, наче кроти в нори... А ти ж людина, людина! — Бог тебе створив не для того, аби ти далі свого носа не бачив (А. Дімаров); — Вона (Катря), мені здається, далі свого носа не бачить. Аби їй було добре та тепло, а там хоч потоп (В. Кучер). не ба́чити нічо́го, крім свого́ но́са і живота́. — Ти, Кузьку, не ображайся,— вже м’якше сказав Оксен,— але я тобі скажу так, що крім свого носа і живота, ти нічого не бачиш (Григорій Тютюнник).

не ба́чити за дере́вами лі́су. Не помічати за дрібним, частковим важливого, основного. Критика на адресу деяких письменників, які надмірно згустили в своїх творах темні фарби в зображенні нашого життя.., справедливо відзначає перш за все те, що ці письменники за деревами не бачать лісу (М. Рильський).

не ба́чити сві́та. Не мати достатнього життєвого досвіду. Вона (Маруся) тільки що на ноги знялася... Світа ще не бачила (Панас Мирний).

не ба́чити сві́ту (сві́та) (бі́лого (Бо́жого)). 1. Тяжко страждати, мучитися, переживати і т. ін. Він її там так любить, що за кулаками вона й світу не бачить! (Є. Гуцало); Мотря повернулася, вийшла. Ішла по вулиці — не бачила світа перед собою, прийшла додому, як п’яна (Панас Мирний). сві́тка не ба́чити. Тече річка з-під Зарічка, я її загачу. Скажи, милий, чи мня (мене) любиш, бо світка не бачу (Коломийки). 2. Бути ув’язненим, перебувати у неволі. Там (у неволі) кайдани по три пуда, Отаманам по чотири. І світа Божого не бачать, не знають, Під землею камень ламають (Т. Шевченко). сві́та-со́нця не ба́чити. Сидить він во темниці.., світа-сонця не бачить (Григорій Тютюнник). 3. за чим. Бути дуже заклопотаним, зайнятим чим-небудь; не мати часу відпочити. За чужою роботою й світу не бачить (Укр.. присл..); — Він за рибою і ставами світу не бачить (М. Стельмах); Мені просто нічого було написати, кажу ж, що та

не ба́чити сма́леного во́вка. Бути недосвідченим, не зазнавати труднощів, випробувань у житті. Молоді (фабзавучники) ще, зелені, не бачили смаленого вовка. Дома сидячи, загориться — поїду на шахту. Поїде, спробує, аж там не так легко, як гадалось, та й назад (Д. Ткач); — Ви ще не бачили смаленого вовка,— супиться Чигирич.— Бач, їм коржі не вгодили (М. Стельмах). не ба́чити сма́леної сови́. Ти ще не бачив смаленої сови (Укр.. присл..).

скі́льки сяга́є (ба́чить, обхо́плює, захо́пить і т. ін.) о́ко. На всьому видимому просторі; скрізь, до самого обрію. За садком в бережині слалися зелені луки, блищали плеса мочарів, зеленіла осока та високі очерети, скільки сягало око (І. Нечуй-Левицький); Хліб! Скільки сягає око, хвилями перекочується, гойдається важке колосся (Д. Ткач); Внизу, скільки бачить око, виднілися освітлені сонцем просторі луги (Ю. Мокрієв); Скільки око обхоплювало — всюди рівний, трохи вже припечений сонцем жовтий простір (Г. Хоткевич); Перед нами, скільки брало око, простирався (простягався) степ (Н. Тихий); Скільки око сягне, розкинулось біле безмежжя донецького степу (З газети); Земля лежить, скільки око сягне, розмерзла й чорна (В. Козаченко); Скільки око осягне — біліє Гречка переливом сніговим (О. Мисик); Ці похилі спадисті гори, скільки захопить око, нижчі од Бріярки і через це вони засіяні житом, ячменем, вівсом (І. Нечуй-Л

спа́ти і в сні ба́чити що. Дуже бажати, хотіти чого-небудь, мріяти про здійснення чогось. Антон аж труситься Пожитька з земельного комітету зіпхнути. Щоб — самому. Спить і в сні бачить себе на його місці (А. Головко).

спить і ба́чить. Хто-небудь постійно про щось думає, мріє. Дитина, як кажуть, спить і бачить свою улюблену працю (В. Сухомлинський).

таки́х (уже́) ба́чив (ба́чили). Уживається для вираження застереження від залякування; не боюся, не страшно. — Ви на мене не кричіть,— я таких уже бачив! (М. Зарудний). не таки́х ба́чили. — Подумаєш, розкричався. Ми не таких бачили,— прошипіла вона і закрила віконце (Григорій Тютюнник).

ті́льки й ба́чив (ба́чили). 1. кого. Хто-небудь зник безслідно, назавжди або швидко виїхав. Не встигла мати привітати гостей, ані сльози зронити, озватися до них жалібно: “Ой синочки мої, голубочки...”, як герої вже зникли в голубій імлі,— тільки їх і бачила (О. Довженко); Дала йому і свиту, і шапку .. Пішов наш Нечипір, та тільки ж ми його і бачили (Г. Квітка-Основ’яненко); Попрощався генерал з ними… Та тільки його піщани й бачили (Панас Мирний). 2. що. Втратити назавжди що-небудь. Йому (пану Польському) тільки одному годили й служили… Та як же його й не служити? Свої ж прислужники! Нехай би хто сказав слово насторч — тільки б і місце бачив! (Панас Мирний).

хто куди́ (ба́чив (попа́в)). У різні боки; урізнобіч. На паровозі бійка. На страшному льоті посипались солдати з вагонів, хто куди. Летить поїзд (О. Довженко); — Учні розбігалися хто куди — на подвір’я, на вулицю… (М. Понеділок); Хлопці поховалися в кущі й відстрілювалися деякий час, але коли свист отамана дозволив утечу, всі порскнули хто куди бачив (Г. Хоткевич); Тут.. усі рушили із-за стола, та, хто куди попав, мерщій надвір дивитися, як будуть танцювати (Г. Квітка-Основ’яненко).

щоб (і) о́чі не ба́чили кого, чого і без додатка, несхв., перев. зі сл. мої́. Уживається для вираження незадоволення кимсь, з приводу чогось; геть. Викинула ту річ, щоб і очі не бачили, щоб і згадки не було (З газети). аби́ й о́чі не ви́діли, діал. — А йди ти від мене, аби тє (тебе) й очі мої не виділи (Г. Хоткевич).