БАЧ

як стій та бач (диви́сь). 1. Безпричинно, без видимих підстав. — А чого ж він лаявся? — питає (Варку) Василенко.— Та чого ж… Як стій та бач — з дурної голови… (Ю. Збанацький). 2. Зненацька, несподівано. Наша Затиркевич-Карпинська, в хаті якої не було, звичайно, ніякого телефону, раз у раз говорила нам: “Чого ж це ви приїхали отак як стій та дивись?.. Хоч би подзвонили були..” (М. Рильський).