БАС

бас урва́вся (увірва́вся) перев. кому і без додатка. 1. Хтось втратив можливість збагачуватися або наживатися на чому-небудь, верховодити ким-небудь. І може, колись так і зробиться, що і їм, Рябченкові з товариством, урветься бас у громаді (Б. Грінченко); Гуцалюк завагався. Що ж йому робити? Працював, скажуть, поки можна було шахраювати, а коли бас увірвався, то й покинув (С. Добровольський); // на що. Немає сил, змоги на щось. Еге! Шкода й питання — Бо на таке кохання Тепер урвався бас (М. Вороний). 2. Настав кінець кому-небудь. У нього б стало коштів захопити й поміщицький шмат, та бас урвався йому несподівано й нагло,— він повісився (Ю. Яновський); — Ну, доню,— сказала до своєї одиначки,— мабуть, уже мені геть бас увірвався. І ноги не мої, і руки не мої, хоч візьми та й на смітник викинь (С. Добровольський).

бра́ти / взя́ти на бас (на ба́са) кого. Насміхатися, глузувати з кого-небудь. Цього, брате-товаришу, не візьмеш на баса (М. Рудь).