Фразеологічний словник української мови
БАЛАНДА

трави́ти баланду́, грубо 1. Говорити про щось другорядне, навмисне маскувати суть справи. — Чого ж ти баланду травиш? Кажи прямо, що злякався труднощів і втік з свого села, та й нас на це підбиваєш (В. Кучер). 2. Весело, з гумором розповідати про щось незначне, несерйозне. Баланду травить саме Прошка Горбань .. Легкий на слово, веселий, він любить, зібравши гурт цікавих, брехонути їм з свого вояцького минулого що-небудь приголомшливе, розгонисто-неймовірне (О. Гончар).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: БАЛАНДА


матиме такий вигляд: Що таке БАЛАНДА