АРШИН

арши́н у пле́ча́х. Широкоплечий, дужий (про людину). — Куди лізеш? Не на тебе піджак шитий. Ось на кого! На Івана — у нього аршин у плечах! Добрий козак! (З газети). арши́н в плечі́. Никола йде, неначе брила,— Сажений зріст, аршин в плечі (П. Воронько).

мі́ряти на свій арши́н (своє́ю мі́ркою, на свою́ мі́рку і т. ін.) кого, що і без додатка. Оцінювати, характеризувати і т. ін. кого-, що-небудь із свого погляду, за власними критеріями, суб’єктивно. Як він, цей брудний, підлий Боровик, сміє міряти всіх людей на свій аршин? (В. Собко); — Що тут замішаний мужик — для мене це факт безперечний. — На свій аршин не міряй (А. Головко); Петро Петрович .. з посмішкою сказав: — Левицький, не міряй на свій аршин. У тебе всі корисні думки вилітають у дірку в капелюсі (П. Панч); — Він отак скоса глянув на ваші ніжки… ото знаєте, коли ви на стільця стаєте папери з шафи діставати. Я теж, каюсь, грішу іноді. — Ви все міряєте на свій аршин (В. Підмогильний); Вона всіх людей міряла своєю міркою і, сама нездатна на підлість, не допускала її і в інших людях (В. Собко). змі́рити свої́м лі́ктем. Один мій вчинок своїм ліктем змірив І мовиш: “Всякий це розчовпа” (І. Франко). мі́рят

мі́ряти одніє́ю мі́ркою (на одну́ мі́рку, на оди́н арши́н і т. ін.) кого, рідше що. Оцінювати, характеризувати і т. ін. кого-, що-небудь однаково, без урахування індивідуальних особливостей; вважати однаковими. Він міряв усіх однією міркою, усіх вважав споживацькими, несвідомими елементами (Ю. Збанацький); — Отакого старого чоловіка — і то не пожалів… всіх на одну мірку міряєш (Григорій Тютюнник). виміря́тися одніє́ю мі́ркою. І чесність теж повинна вимірятись однією міркою (С. Сартаков).

на оди́н арши́н. 1. перев. з дієсл., несхв. За тим самим зразком; однаково. Всі будівлі були збудовані на один аршин (З газети); Сукні пошиті на один аршин — ті ж короткі рукави, тісний ліф і по подолу — густі оборки (З журналу). 2. Дуже схожі між собою; однакові. — Товаришу гвардії майор, а як залізничні колії? — запитує хтось із бійців.— Теж неоднакові! У нас ширша, у них вужча .. Вона буде колись перешиватись? Щоб скрізь на один аршин? — Очевидно, буде (О. Гончар).

під арши́н, заст. 1. зі сл. піти́, взя́ти і под. До війська, в солдати. Он у вдови один син, Та й той пішов під аршин... (П. Куліш); Єсть у вдови їден (один) син — Взяти б його під аршин (С. Руданський). 2. Підходить для служби у війську, в солдатах. Усі невлад, усіх назад, В усіх доля мати. А у вдови один син, Та й той якраз під аршин (Т. Шевченко).

як (мов, ні́би і т. ін.) арши́н (па́лицю, багне́та) проковтну́в. 1. Неприродно прямо, дуже виструнчено. Олексій ішов, випроставшись так, як Юрко, мов проковтнув палицю (П. Куліш); Волосся було старанно зачесане. Обличчя начебто застигло. А тримався він так, ніби аршин проковтнув (Ю. Шовкопляс). 2. Дуже виструнчений, стрункий. В попереку був прямий, як багнета проковтнув (Є. Гуцало).