Словник термінів, уживаних у чинному Законодавстві України
НЕУСТОЙКА
неустойка (штраф, пеня)
визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання. Н. (ш., п.) може забезпечуватися лише дійсна вимога. Кредитор не вправі вимагати сплати Н. (ш., п.), якщо боржник не несе відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
Цивільний кодекс України, Стаття 179
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: НЕУСТОЙКА


матиме такий вигляд: Що таке НЕУСТОЙКА