СЦОТ (Словник церковно-обрядової термінології)
А Б В Г Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О [П] Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я
ПАЛАМАР
1. Церковнослужительський чин, у якому посвячений має право й обов'язок допомагати під час підготовки до богослужіння: запалювати свічки в храмі, подавати кадильницю, прибирати вівтар, храм тощо; 2. Особа, посвячена в цей чин; парамоїшр; заст. параеклесіарх; олтарник
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПАЛАМАР


матиме такий вигляд: Що таке ПАЛАМАР