СЦОТ (Словник церковно-обрядової термінології)
ДИЯКОН
1. Третій, найнижчий, ступінь священства й церковної ієрархії; дияконство; 2. Особа, що займає найнижчий ступінь церковної ієрархії, яка через рукопокладення прийняла від архиєрея Божу благодать і право допомагати архиєреєві та ієреєві при здійсненні богослужінь і таїнств, не маючи, однак, права здійснювати їх самостійно
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ДИЯКОН


матиме такий вигляд: Що таке ДИЯКОН