СЦОТ (Словник церковно-обрядової термінології)
ІПОДИЯКОН
1. Чин церковнослужителя, у якому посвячений має право й обов'язок допомагати при здійсненні архиєрейського богослужіння: одягати архиєрея, тримати й подавати йому дикирій та трикирій тощо; 2. Особа, посвячена в цей чин; розм. піддиякон
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ІПОДИЯКОН


матиме такий вигляд: Що таке ІПОДИЯКОН