«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
ЧЕКАТИ 2
, ЖДАТИ 2
, СПОДІВАТИСЬ
, НАДІЯТИСЯ
, ЧЕКАТИ, ЖДАТИ, СПОДІВАТИСЬ, НАДІЯТИСЯ
Чекати, ждати, сподіватись, надіятися
«Я й не чекав від нього іншого», — чуємо в перекладі з німецької українською мовою тексту телефільму; «Надіюсь, що не зустрінемося більше», — читаємо в художньому творі й відчуваємо якусь недоладність відомих нам слів чекати й надіятись у цих текстах. А тим часом ці самі слова в фразах «Явдоха була вже заручена і тільки чекала осені, щоб весілля грати» (Панас Мирний); «Надіявся дід на обід та й води не пив» (приказка) стоять на своєму місці. У чому річ?
Слова чекати, ждати, надіятись і сподіватись, дарма що є дуже близькі одне до одного за змістом, мають деяку нюансову різницю. Слово ждати, як і чекати, — більш функціональне, воно свідчить про активне спрямування людських думок і почуттів до когось чи до чогось: «Ждала, ждала козаченька та й плакати стала» (народна пісня). Слово сподіватися більше вказує на можливість якогось явища, припускає, що може щось статися чи хтось може щось зробити: «Хмари пливли низько над землею, можна було сподіватися дощу» (О. Десняк); «Не завжди так складається, як сподівається» (М. Коцюбинський). Особливо цю різницю помітно в такій фразі: «Я багатьох ждав, але не сподівався, що й він прийде: адже ми давно вже з ним розбили глек» (із живих уст).
Із цього випливає, що й у наведених на початку фразах треба було б написати: «Я й не сподівався від нього», «Сподіваюся, що не зустрінемось».
Ще менше помітно різницю між словами сподіватись і ждати в такому, наприклад, реченні: «Не сподівайтесь, мати, сина з походу вже довіку» (народна пісня), — де сподіватись виступає як синонім дієслова ждати. Проте коли візьмемо фразу з живих уст: «На кого ж мені, старій, і надіятись, як не на тебе», — то відчуємо, що тут не можна замінити дієслово надіятись ні словом ждати, ні близьким до нього сподіватись, тимчасом як у другій фразі — «Від кого ж мені й сподіватися помочі, як не від тебе» — це слово стоїть саме до ладу. Тільки чуття мови, що розвивається внаслідок довгого користування нею, може непомильно підказати, де й коли слід послугуватись одним із цих близьких між собою слів.
«Я й не чекав від нього іншого», — чуємо в перекладі з німецької українською мовою тексту телефільму; «Надіюсь, що не зустрінемося більше», — читаємо в художньому творі й відчуваємо якусь недоладність відомих нам слів чекати й надіятись у цих текстах. А тим часом ці самі слова в фразах «Явдоха була вже заручена і тільки чекала осені, щоб весілля грати» (Панас Мирний); «Надіявся дід на обід та й води не пив» (приказка) стоять на своєму місці. У чому річ?
Слова чекати, ждати, надіятись і сподіватись, дарма що є дуже близькі одне до одного за змістом, мають деяку нюансову різницю. Слово ждати, як і чекати, — більш функціональне, воно свідчить про активне спрямування людських думок і почуттів до когось чи до чогось: «Ждала, ждала козаченька та й плакати стала» (народна пісня). Слово сподіватися більше вказує на можливість якогось явища, припускає, що може щось статися чи хтось може щось зробити: «Хмари пливли низько над землею, можна було сподіватися дощу» (О. Десняк); «Не завжди так складається, як сподівається» (М. Коцюбинський). Особливо цю різницю помітно в такій фразі: «Я багатьох ждав, але не сподівався, що й він прийде: адже ми давно вже з ним розбили глек» (із живих уст).
Із цього випливає, що й у наведених на початку фразах треба було б написати: «Я й не сподівався від нього», «Сподіваюся, що не зустрінемось».
Ще менше помітно різницю між словами сподіватись і ждати в такому, наприклад, реченні: «Не сподівайтесь, мати, сина з походу вже довіку» (народна пісня), — де сподіватись виступає як синонім дієслова ждати. Проте коли візьмемо фразу з живих уст: «На кого ж мені, старій, і надіятись, як не на тебе», — то відчуємо, що тут не можна замінити дієслово надіятись ні словом ждати, ні близьким до нього сподіватись, тимчасом як у другій фразі — «Від кого ж мені й сподіватися помочі, як не від тебе» — це слово стоїть саме до ладу. Тільки чуття мови, що розвивається внаслідок довгого користування нею, може непомильно підказати, де й коли слід послугуватись одним із цих близьких між собою слів.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ЧЕКАТИ 2 , ЖДАТИ 2 , СПОДІВАТИСЬ , НАДІЯТИСЯ , ЧЕКАТИ, ЖДАТИ, СПОДІВАТИСЬ, НАДІЯТИСЯ
матиме такий вигляд: Що таке ЧЕКАТИ 2 , ЖДАТИ 2 , СПОДІВАТИСЬ , НАДІЯТИСЯ , ЧЕКАТИ, ЖДАТИ, СПОДІВАТИСЬ, НАДІЯТИСЯ
матиме такий вигляд: ЧЕКАТИ 2 , ЖДАТИ 2 , СПОДІВАТИСЬ , НАДІЯТИСЯ , ЧЕКАТИ, ЖДАТИ, СПОДІВАТИСЬ, НАДІЯТИСЯ
матиме такий вигляд: Що таке ЧЕКАТИ 2 , ЖДАТИ 2 , СПОДІВАТИСЬ , НАДІЯТИСЯ , ЧЕКАТИ, ЖДАТИ, СПОДІВАТИСЬ, НАДІЯТИСЯ