ПОДОРОЖУЮЧИЙ , ПОДОРОЖНІЙ
Подорожуючий — що (котрий, який) подорожує — подорожній
       «В руках у нього була «авоська», неодмінна супутниця всіх подорожуючих», — написав один автор повісті для школярів, не замислюючись над тим, як важко вимовити по-українському це, ніби українське, слово. А тим часом цю фразу він міг би написати й правильно, звернувшись до описової форми: «У руках у нього була сіточка, неодмінна супутниця всіх, що (котрі, які) подорожують», — або скористувавшись прикметником подорожній: «Була сіточка, неодмінна супутниця всіх подорожніх».