«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
ПИТАЄТЬСЯ , ПОСТАЄ ПИТАННЯ , ВИНИКАЄ ПИТАННЯ , СПИТАТИ Б , СПРАШИВАЕТСЯ
Питається, постає (виникає) питання, спитати б
       «Збудували вони такий великий будинок, а питається — для кого, хто в нім жити буде?» — читаємо в газеті, й відразу впадає в очі слово питається, недоречне тут у такій формі, ніби автор статті буквалістично переклав російську фразу «а спрашивается — для кого».
       Дієслово питатися в українській мові стоїть завжди в особовій формі: «Посіяно, поорано, та й нікому жати, питається син матусі: — Що будем діяти?» (народна пісня). У тих випадках, де мовиться, що виникає питання відповідно до російського безособового спрашивается, треба писати постає (виникає) питання: «Після огляду виставки мимоволі постає те ж прикре питання, що виникає іноді після читання деяких романів та повістей...» (О. Довженко), спитати б: «Він усе мудрує над книжками, а спитати б: чи їстиме він із того хліб?» (із живих уст).
       Отож, у газетній фразі треба було написати: «...а спитати б — для кого...»
       На жаль, ця помилка дуже часто трапляється в наших журналістів.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПИТАЄТЬСЯ , ПОСТАЄ ПИТАННЯ , ВИНИКАЄ ПИТАННЯ , СПИТАТИ Б , СПРАШИВАЕТСЯ


матиме такий вигляд: Що таке ПИТАЄТЬСЯ , ПОСТАЄ ПИТАННЯ , ВИНИКАЄ ПИТАННЯ , СПИТАТИ Б , СПРАШИВАЕТСЯ