«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
НЕРВУВАТИ 1
, НЕРВУВАТИСЯ 1
Нервувати й нервуватися
Дуже часто, надто в деяких південних говорах, уживають слова нервувати в невластивому йому значенні: «Він цілий день нервує й ніяк не може заспокоїтися». Нервувати людину може хтось інший, а не вона саму себе: «Особливо це чомусь нервувало, непокоїло Никанора» (І. Ле). Коли треба висловитися, що людина перебуває в збудженому, нервовому стані, тоді слід послугуватись дієсловом нервуватися: «Руднєв щогодини запитував Ковпака про хід роботи і, одержуючи невтішні відповіді, нервувався» (П. Воронько).
Нервувати й нервуватися
Дуже часто, надто в деяких південних говорах, уживають слова нервувати в невластивому йому значенні: «Він цілий день нервує й ніяк не може заспокоїтися». Нервувати людину може хтось інший, а не вона саму себе: «Особливо це чомусь нервувало, непокоїло Никанора» (І. Ле). Коли треба висловитися, що людина перебуває в збудженому, нервовому стані, тоді слід послугуватись дієсловом нервуватися: «Руднєв щогодини запитував Ковпака про хід роботи і, одержуючи невтішні відповіді, нервувався» (П. Воронько).
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: НЕРВУВАТИ 1 , НЕРВУВАТИСЯ 1
матиме такий вигляд: Що таке НЕРВУВАТИ 1 , НЕРВУВАТИСЯ 1
матиме такий вигляд: НЕРВУВАТИ 1 , НЕРВУВАТИСЯ 1
матиме такий вигляд: Що таке НЕРВУВАТИ 1 , НЕРВУВАТИСЯ 1