НЕОБХІДНИЙ , НЕОБХІДНО , НЕОБХІДНІСТЬ , ПОТРІБНИЙ , НЕОДМІННИЙ , КОНЧЕ ПОТРІБНИЙ , ДОКОНЕЧНИЙ , ТРЕБА 1 , КОНЧЕ ТРЕБА , УКРАЙ ТРЕБА , АЖ-АЖ-АЖ ТРЕБА , ПОТРІБНО , ПОТРЕБА , ГОСТРА ПОТРЕБА , КОНЕЧНА ПОТРЕБА , ДОКОНЕЧНА ПОТРЕБА , НАГАЛЬНА ПОТ
Необхідний, необхідно, необхідність, потрібний, неодмінний, конче потрібний, доконечний, треба, конче треба, украй треба, аж-аж-аж треба, потрібно, потреба, гостра потреба, конечна (доконечна, нагальна) потреба
       Прикметника необхідний і похідних — прислівника необхідно й іменника необхідність годі знайти в творах української класики, не чути їх і з уст народу. Це — штучні слова, «ковані», як казали раніш. А тим часом вони поширились не тільки в нашій сучасній публіцистиці, а й у художній літературі! Ось приклади: «Необхідною умовою успішного навчання є дисципліна серед учнів»; «Ці правила необхідно пам’ятати завжди»; «У цьому нема ніякої необхідності».
       Чи є в цих словах якась потреба, чи бракує в українській мові відповідників до російських слів необходимый, необходимо, необходимость? Звернімось до класики: «В господі постала заметня, розмова була... про подорож, про речі, потрібні для подорожі» (Леся Українка); «Почекаємо, побачимо, що і як, і коли буде потреба, є в нас шаблі і рушниці боронити своє» (З. Тулуб).
       Якщо слід посилити значення потреби, можна додати до прикметника потрібний і прислівників потрібно або треба слова конче, украй (край), аж-аж-аж («Конче треба було довідатись, що тут сталось». — В. Козаченко; «Позич макітри — аж-аж-аж треба!» — З живих уст). Так само можна посилити значення самого іменника потреба, додаючи слова гостра, конечна (доконечна), нагальна: «Дементій відчував гостру потребу щиро поговорити з Прищепою» (С. Воскрекасенко); «Дмитро відчув нагальну потребу побути на самоті» (Н. Рибак).
       В українській діалектній мові можна почути слово необходимий, але воно означає — «той, що його не можна обійти»: «Як підуть дощі, дак грязь буде необходима» (Словник Б. Грінченка).