НАЙМИТ , НАЙМАНЕЦЬ
Наймити й найманці
       Слово наймит означало колись певне соціальне поняття — робітник, що наймався працювати в заможного господаря («Наймит запріг коні й поклав на віз кілька кавунів і динь». — І. Нечуй-Левицький), але воднораз його стали вживати в значенні «запроданець, відступник, перекинчик», що «за шмат гнилої ковбаси», як писав Т. Шевченко, перекидався до ворожого табору: «Ваші господарі — наймити татарам, турецьким султанам» (Т. Шевченко). Згодом у переносному значенні з’явилось нове слово — найманець: «Не тільки чоловіки, а й жінки й підлітки брали активну участь у боротьбі проти німецько-фашистських окупантів та їх найманців» (О. Гончар).
       У сучасній літературній мові слово наймит виступає в його буквальному соціальному значенні, а в значенні «запроданець» користуються словом найманець.