«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
МУСИТИ 1 , БУТИ ПОВИННИМ 1 , МАТИ ЩОСЬ ЗРОБИТИ 1 , НАЛЕЖИТЬ , ГОДИТЬСЯ , СЛІД , ВАРТО 1 , ТРЕБА 2
Мусити, бути повинним, мати щось зробити, належить, годиться, слід, варто, треба
       У повсякденному усному мовленні, ба навіть у художніх творах дієслово мусити витискує останнім часом інші, більш підхожі для того чи іншого випадку дієслова. Кажуть, наприклад: «Я мушу сьогодні прийти до вас поговорити про всяку всячину», — коли тут краще було б сказати: «Я маю сьогодні прийти до вас...» Чому саме так? А тому, що дієслово мусити вказує на крайній ступінь потреби («Татари мусили відступити назад, щоб не замочити капців». — М. Коцюбинський), а яка тут крайня потреба, коли хочуть говорити про всяку всячину! Інша річ, коли йдеться про щось серйозне, поважне, — тоді треба сказати: «Я мушу до вас прийти в одній невідкладній справі».
       Так само не на своєму місці стоїть форма дієслова мусити в реченні: «Усі робітники мусять знати правила техніки безпеки», — бо тут теж ідеться не про крайній ступінь потреби, а лише про обов’язок чи бажаність чогось. У таких випадках більше підходять слова належить, годиться, треба та інші або сполука бути повинним, яких і треба вживати: «Усім робітникам належить (годиться, слід, варто, треба) знати правила...»
       Якщо такої категоричності потреби чи обов’язку нема, тоді треба користуватись висловом із дієсловом мати: «Підвода мала приїхати до Кам’яного вночі» (І. Нечуй-Левицький); «Ось слухайте, щось маю вам сказать» (Є. Гребінка).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: МУСИТИ 1 , БУТИ ПОВИННИМ 1 , МАТИ ЩОСЬ ЗРОБИТИ 1 , НАЛЕЖИТЬ , ГОДИТЬСЯ , СЛІД , ВАРТО 1 , ТРЕБА 2


матиме такий вигляд: Що таке МУСИТИ 1 , БУТИ ПОВИННИМ 1 , МАТИ ЩОСЬ ЗРОБИТИ 1 , НАЛЕЖИТЬ , ГОДИТЬСЯ , СЛІД , ВАРТО 1 , ТРЕБА 2