«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
МАГАЗИН , КРАМНИЦЯ , КРАМНИЧКА , ГАМАЗИН , ГАМАЗЕЙ , ГАМАЗЕЯ , ГАМАЗІЯ , ЦУКЕРНЯ
Магазин, крамниця, крамничка
       У сучасній українській офіційній і діловій мові слово магазин замінило всі інші синоніми, широко відомі в класичній літературі й живому мовленні, де, якщо й траплялося слово магазин (або гамазин, гамазей, гамазея, гамазія), то далеко в вужчому значенні. Ці слова означали не будівлю для продажу, а велику комору на зерно («Підпалюють гамазини з хлібом». — О. Стороженко) або комору на різне начиння, знаряддя, продукти («Рушниць, мушкетів, оружжин наклали повні гамазеї». — І. Котляревський; «На самім кінці Борислава... стояв великий магазин, де складували земний віск». — І. Франко).
       Заклад, де продають харчі або якісь інші припаси й речі, незалежно від розміру його й асортименту краму, в класичній літературі й народній мові називали й називають крамницею: «Завів крамницю з тютюном» (І. Нечуй-Левицький); «Ще сонце не зайшло, а вже крамниці почали зачинятись» (М. Коцюбинський); «Лелія спинилась біля одної дуже великої крамниці, там в освітленому вікні стояло багато квітів» (Леся Українка). Крамниці, де продають спеціальні вироби, мають теж свої назви: книгарня, де продають літературу, цукерня, де продають солодощі, тощо («Перед дверима цукерні ще помацався за кишеню, чи є гроші». — Л. Мартович).
       Якщо мовиться про дрібну сільську крамницю, вживають зменшеного іменника — крамничка, відповідно до російського слова лавка: «Яків зайшов до кума в крамничку» (Марко Вовчок).
       Навряд чи є потреба заміняти всі ці слова одним-однісіньким словом магазин, бо таким способом збіднюється багата на різноманітну лексику українська мова.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: МАГАЗИН , КРАМНИЦЯ , КРАМНИЧКА , ГАМАЗИН , ГАМАЗЕЙ , ГАМАЗЕЯ , ГАМАЗІЯ , ЦУКЕРНЯ


матиме такий вигляд: Що таке МАГАЗИН , КРАМНИЦЯ , КРАМНИЧКА , ГАМАЗИН , ГАМАЗЕЙ , ГАМАЗЕЯ , ГАМАЗІЯ , ЦУКЕРНЯ