КОШТОВНІСТЬ , ДОРОГОЦІННІСТЬ , КОШТОВНІ РЕЧІ , СКАРБИ , ДОРОГОЦІННИЙ КАМІНЬ , САМОЦВІТНИЙ КАМІНЬ , САМОЦВІТ , БРИЛЬЯНТ , ДІАМАНТ
Коштовність, дорогоцінність, коштовні речі, скарби, дорогоцінний камінь, самоцвітний камінь, самоцвіт, брильянт, діамант
       У художній літературі й публіцистиці слова коштовність, коштовні речі й дорогоцінність майже витиснули давнє українське слово скарби. Може, до цього частково спричинилось те, що іменник скарб є синонімом до другого українського слова — клад («Нащо ліпший клад, коли в дітках лад». — Приказка), але наша класика та й сучасна українська література широко послугувапися множиною цього іменника — скарби: «їхала, кажуть, одна скупа пані і везла з собою усі свої скарби великі... — їхала Чорним гаєм і попалася розбійникам» (Марко Вовчок); «Розум — скарб людини» (народне прислів’я); «Хай вам завжди мати мила буде скарбом дорогим» (М. Рильський). Отже, не слід цуратись і цього слова. По-різному називаємо ми також скарби, що складаються з кошт
       Так само слід позбутись розбіжності в відповідниках російського слова брильянт, який наші автори пишуть то брильянт, то діамант. Українські класики воліли писати діамант: «Діамант дорогий на дорозі лежав» (В. Самійленко); «Найчистіші діаманти сяють ясні та прозорі» (Леся Українка). Сучасний український письменник В. Собко вживає від іменника діамант прикметника діамантовий: «Тільки-но пройшов свіжий дощ, діамантові крапельки мінилися під сонячним промінням». Проте в цитованої вже Лесі Українки ми можемо прочитати фразу й зі словом брильянт: «Дістаньте шкатулку з брильянтами», — але це тільки стверджує потребу прийти до якогось одного з цих слів, що не мають ніякої значеннєвої різниці. Певно, що давня мовна традиція дає перевагу слову діам