ЖИТИ-БУТИ , ЖИТИ СОБІ , ЖИТИ-ПОЖИВАТИ , ЖИВ-БУВ , ЖИВ СОБІ , ЖИВ-ПОЖИВАВ
Жити-бути, жити собі, жити-поживати
       «Жив-був дід та баба», — чуємо початок казки в радіопередачах, а то читаємо і в дитячих книжках. Але такий вислів є характернішим для російських народних казок: «Жил-был старик со старухой»; українська народна казка з діда-прадіда починалась висловом жити собі: «Жив собі дід та баба, була в них курочка ряба» (казка) або жити-поживати: «Жив-поживав козак заможний Клим» (Л. Глібов).
       Вислів жити-бути трапляється в художній літературі («Жила-була в гаю сорока». — Л. Глібов), але не слід заміняти ним усі інші українські народні вислови, а тим більше відкидати їх.