ДОСТОЙНИЙ , НЕДОСТОЙНИЙ , НЕГІДНИЙ
Недостойний і негідний
       «Недостойна поведінка п’яного хулігана обурила всіх присутніх», — читаємо в репортерській замітці. Прикметники достойний і недостойний існують в українській мові паралельно з прикметниками гідний і негідний і не мають значеннєвої різниці, але між ними є певна стилістична відмінність. Прикметники достойний і недостойний як старослов’янізми надають реченню поважного або й урочистого характеру: «Покажіть ви лишень достойні пам’яті діла» (П. Куліш); «Він — не достойний такої високої нагороди» (з живих уст). Тим-то в реченні, де мовиться про поведінку п’яного бешкетника й де нема потреби надавати цьому врочистого тону, більш підхожим буде прикметник негідний: «негідна поведінка п’яного хулігана».