ГРОШІ НЕ ПАХНУТЬ
Першоджерелом цього вислову є розмова римського імператора (69-79 н. е.) Веспасіана з сином Тітом з приводу запровадження податку на міські вбиральні. Коли Тіт почав дорікати батькові за це, Веспасіан підніс до його носа перші гроші, що надійшли від податку, і спитав, чи ж пахнуть вони. Тіт відповів заперечно, і Веспасіан вигукнув: "А вони ж – від сечі!". Пізніше вислів "Гроші не пахнуть" використав у XIV сатирі староримський поет Ювенал (І-II ст. н. е.).