ЯСИР
        -у. Бранці, полонені, яких захоплювали турки й татари під час розбійницьких нападів на українські, польські, російські землі. Султанські турки і татари Ясир виводили з села (М.Рильський); – Тут, у дикому полі, нема де ховатися від татарських наскоків. Рідко минає рік, щоб вони не приходили по ясир (З.Тулуб); \[Яким:\] Забрали мене татари в ясир та й продали на каторгу турецьку (Б.Грінченко).