Літературне слововживання
ЯРИЙ , ЯРОВИЙ
        ЯРИЙ – ЯРОВИЙ
        Ярий1. Який дає урожай в рік посіву, однорічний; який народжується, виводиться навесні; молодий: яра пшениця, ярі зернові культури, ярий ріпак, ярі бджоли.
        Ярий2. Яскравий; яскраво-зелений; світлий, білий: ярий віск, ярий мед. Море., переливалось то темною крицею, то ярим смарагдом (Леся Українка); З-за обрію сонце поволі, Мов огненне коло, підводиться чисте і яре (Л.Первомайський); Ой зсучу я яру свічку та пушу на річку (П.Чубинський). Пох. яро.
        Ярий3. Який виражає сильний гнів, лютий; сповнений гніву, обурення; палкий, пристрасний; дуже сильний, надмірний. Сам Турн стоїть ні в сих ні в тих; Скрізь ярим оком окидає (І.Котляревський); Андрія Івановича., розбирав ярий сміх (Ю.Смолич); Ще ярими дощами весна не сипле, а жайворонок виманює господаря з плугом (М.Стельмах). Пох.: ярість, яро.
        Яровий. 1. Який проводиться навесні; який буває весною; весняний: ярові польові роботи, яровий дощ. 2. Те саме, що ярий1: ярові хліба, ярові рослини.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЯРИЙ , ЯРОВИЙ


матиме такий вигляд: Що таке ЯРИЙ , ЯРОВИЙ