Літературне слововживання
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш [Щ] Ю Я
ЩОПРАВДА , ЩО ПРАВДА
        ЩОПРАВДА – ЩО ПРАВДА
        Щоправда. 1. ест. сл. Правду кажучи; правда, справді. \[Марція:\] Щоправда – фарби тут кращі, ніж в Римі. В нас не вдали б ніяк такої барви (Леся Українка); Спершу будиночок мав одну-єдину, щоправда, простору кімнату. Потім Володя прибудував сінці з шлакоблоків, потім – ще кімнату (П.Загребельний). 2. спол. допустовий. Пес, побачивши Лиса, кинувся на нього, вхопив – щоправда не за голову, а тільки за хвіст (І.Франко).
        Що правда, словоспол. Вж. переважно у фразеологічних зворотах. Що правда, то не гріх (прислів’я); – Ні, куме, – кажу, – що правда, то правда: горілка до добра не доведе! (Марко Вовчок); Є ще, правда, кілька полковників, здатних на великі чини. Що правда, то правда (М.Лазорський).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЩОПРАВДА , ЩО ПРАВДА


матиме такий вигляд: Що таке ЩОПРАВДА , ЩО ПРАВДА