Літературне слововживання
ЩОДЕНЬ
, ЩО ДЕНЬ
ЩОДЕНЬ – ЩО ДЕНЬ
Щодень, присл. розм. Щодня. Вони., усе старцям подавали, та бідних зодягали, та з неймущим посліднім куском хліба розділялись, так їх усі старці і облягли, та їх щодень, щоніч усе й забавляють (Г.Квітка-Основ’яненко); – Дитино моя, Орисю! Не довго вже тобі дівувати: щодень благаю Господа милосердного, щоб послав тобі вірну дружину (П.Куліш); Наступ набирав щодень навальнішого темпу (О.Гончар); Сонце щодень теплішало (Р.Іваничук); Щодень міняється колір пилюки, яку здіймає над Глинськом череда, – від теплих тонів до понурих (В.Земляк).
Що день, част. з ім. Що день, то неборак, знай, молиться все Богу, Щоб швидше дівчину побачити небогу (П.Гулак-Артемовський); Споконвіку Прометея Гам орел карає, Що день божий довбе ребра й серце роздирає (Т.Шевченко); – Хоч устілка волочиться, А робити не хочеться! Що день роблю, три дні лежу (пісня).
ЩОДЕНЬ – ЩО ДЕНЬ
Щодень, присл. розм. Щодня. Вони., усе старцям подавали, та бідних зодягали, та з неймущим посліднім куском хліба розділялись, так їх усі старці і облягли, та їх щодень, щоніч усе й забавляють (Г.Квітка-Основ’яненко); – Дитино моя, Орисю! Не довго вже тобі дівувати: щодень благаю Господа милосердного, щоб послав тобі вірну дружину (П.Куліш); Наступ набирав щодень навальнішого темпу (О.Гончар); Сонце щодень теплішало (Р.Іваничук); Щодень міняється колір пилюки, яку здіймає над Глинськом череда, – від теплих тонів до понурих (В.Земляк).
Що день, част. з ім. Що день, то неборак, знай, молиться все Богу, Щоб швидше дівчину побачити небогу (П.Гулак-Артемовський); Споконвіку Прометея Гам орел карає, Що день божий довбе ребра й серце роздирає (Т.Шевченко); – Хоч устілка волочиться, А робити не хочеться! Що день роблю, три дні лежу (пісня).
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ЩОДЕНЬ , ЩО ДЕНЬ
матиме такий вигляд: Що таке ЩОДЕНЬ , ЩО ДЕНЬ
матиме такий вигляд: ЩОДЕНЬ , ЩО ДЕНЬ
матиме такий вигляд: Що таке ЩОДЕНЬ , ЩО ДЕНЬ