Літературне слововживання
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш [Щ] Ю Я
ЩІЛЬНИЙ , ЩІЛИННИЙ , ЩІЛЯСТИЙ , ЩІЛИСТИЙ
        ЩІЛЬНИЙ – ЩІЛИННИЙ – ЩІЛЯСТИЙ, ЩІЛИСТИЙ
        Щільний. Такий, складові частини якого міцно з’єднані між собою; який складається з осіб, предметів, розташованих недалеко одне від одного, і т. ін.: щільні вапняки, щільний ґрунт, щільні зарості, щільна димова завіса, щільна юрба, щільний дощаний паркан, щільний кулеметний вогонь.
        Щілинний. 1. Який має щілини, проходить крізь щілину, є щілиною: щілинний диск, щілинне джерело. 2. лінгв. Утворюваний від тертя повітря в щілині між зближеними органами мовлення; фрикативний: щілинні приголосні.
        Щілястий, щілистий. Який має багато щілин; із щілинами: щілясті (щілисті) ящики.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЩІЛЬНИЙ , ЩІЛИННИЙ , ЩІЛЯСТИЙ , ЩІЛИСТИЙ


матиме такий вигляд: Що таке ЩІЛЬНИЙ , ЩІЛИННИЙ , ЩІЛЯСТИЙ , ЩІЛИСТИЙ