ЩАБЕЛЬ
        -бля. 1. Поперечний (горизонтальний) брусок у драбині. Обидві подруги, обережно ступаючи на щаблі старої драбини, приставленої до краю колодязя, спустилися на саме дно ями (М.Старицький); Варивода тисне руку товаришам і стає на щаблі вузенького трапа (М.Трублаїні). 2. перен. Етап, стадія розвитку, здійснення чого-небудь; рівень, на якому перебуває, якого досягає хтось, щось і т. ін. \[Магістер:\] Ідімо далі: ви в своєму хисті щаблів найвищих досягли колись (Леся Українка); Кобзарський цех належав до великої старечої спілки, тільки був він там найвищим щаблем (З.Тулуб).