Літературне слововживання
ШУМНИЙ
, ШУМОВИЙ
ШУМНИЙ – ШУМОВИЙ
Шумний. 1. Який створює шум, супроводжується шумом. Вж. зі сл.: натовп, збори, розмова, суперечка, вечір, річка, водоспад. 2. Наповнений шумом, пожвавленням; неспокійний: шумний майдан, шумне місто, шумне життя, шумні приголосні (у лінгвістиці).
Шумовий. Пов’язаний з творенням, відтворенням шуму. Вж. зі сл.: оркестр, прилад, музика, ефект, номер, оформлення.
ШУМНИЙ – ШУМОВИЙ
Шумний. 1. Який створює шум, супроводжується шумом. Вж. зі сл.: натовп, збори, розмова, суперечка, вечір, річка, водоспад. 2. Наповнений шумом, пожвавленням; неспокійний: шумний майдан, шумне місто, шумне життя, шумні приголосні (у лінгвістиці).
Шумовий. Пов’язаний з творенням, відтворенням шуму. Вж. зі сл.: оркестр, прилад, музика, ефект, номер, оформлення.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ШУМНИЙ , ШУМОВИЙ
матиме такий вигляд: Що таке ШУМНИЙ , ШУМОВИЙ
матиме такий вигляд: ШУМНИЙ , ШУМОВИЙ
матиме такий вигляд: Що таке ШУМНИЙ , ШУМОВИЙ