Літературне слововживання
ЧИЙ-НЕБУДЬ
, ЧИЙСЬ
ЧИЙ-НЕБУДЬ – ЧИЙСЬ
Чий-небудь, чийого-небудь, займ. Належний тому або іншому, який стосується того або іншого; безвідносно до когось, чогось конкретного. Ще далі – хори, сидячі й стоячі. Тут уже тісно. Безперестанку чий-небудь лікоть одпихає тебе назад, або хтось ззаду кладе на плечі руки (М.Коцюбинський).
Чийсь, чийогось, займ. Невідомо кому належний, невідомо чий. Чиясь дурна куля смальнула діда по жижках (І.Нечуй-Левицький); Чийсь катерок вихопився із-за очерету (О.Гончар).
ЧИЙ-НЕБУДЬ – ЧИЙСЬ
Чий-небудь, чийого-небудь, займ. Належний тому або іншому, який стосується того або іншого; безвідносно до когось, чогось конкретного. Ще далі – хори, сидячі й стоячі. Тут уже тісно. Безперестанку чий-небудь лікоть одпихає тебе назад, або хтось ззаду кладе на плечі руки (М.Коцюбинський).
Чийсь, чийогось, займ. Невідомо кому належний, невідомо чий. Чиясь дурна куля смальнула діда по жижках (І.Нечуй-Левицький); Чийсь катерок вихопився із-за очерету (О.Гончар).
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ЧИЙ-НЕБУДЬ , ЧИЙСЬ
матиме такий вигляд: Що таке ЧИЙ-НЕБУДЬ , ЧИЙСЬ
матиме такий вигляд: ЧИЙ-НЕБУДЬ , ЧИЙСЬ
матиме такий вигляд: Що таке ЧИЙ-НЕБУДЬ , ЧИЙСЬ