Літературне слововживання
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц [Ч] Ш Щ Ю Я
ЧЕТВЕРО
        чотирьох, числ. збірн. Вж. зі сл.: братів, велетнів, вершників, командирів, коней, півників, робітників, синів, вікон, гнізд, коліс, яєчок, дітей, очей, саней, штанів; на возі сиділо четверо; нас було четверо. Пор. двоє.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЧЕТВЕРО


матиме такий вигляд: Що таке ЧЕТВЕРО