ЦЕНТР
        1. р. -а. У математиці, фізиці – точка перетину уявних ліній, напрямів тощо. Вж. зі сл.: кулі, футбольного поля, притягання, ваги. 2. р. -а. Деталь токарного верстата. 3. р. -у. В усіх інших значеннях – середина чогось, важливий пункт, осередок, керівний орган, щось найголовніше, основне тощо; місце зосередження чогось; середина кімнати, міста, села, країни; промисловий, науковий, культурний, районний, обласний і т. ін.: обчислювальний центр, центр болю, центр виховної роботи.