Літературне слововживання
ХВИЛЮЮЧЕ
, ХВИЛЮЮЧИ
ХВИЛЮЮЧЕ – ХВИЛЮЮЧИ
Хвилююче, присл. Бентежно, зворушливо; викликаючи хвилювання. – Отут станемо, – сказав Заруба, – і вони вийшли з машини. І одразу почули, як лоскітно і хвилююче пахне земля (В.Кучер); Хвилююче пахне димок степового вогнища (А.Хорунжий).
Хвилюючи. Дієприсл. від хвилювати. Вітер посилювався, хвилюючи воду в озері.
ХВИЛЮЮЧЕ – ХВИЛЮЮЧИ
Хвилююче, присл. Бентежно, зворушливо; викликаючи хвилювання. – Отут станемо, – сказав Заруба, – і вони вийшли з машини. І одразу почули, як лоскітно і хвилююче пахне земля (В.Кучер); Хвилююче пахне димок степового вогнища (А.Хорунжий).
Хвилюючи. Дієприсл. від хвилювати. Вітер посилювався, хвилюючи воду в озері.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ХВИЛЮЮЧЕ , ХВИЛЮЮЧИ
матиме такий вигляд: Що таке ХВИЛЮЮЧЕ , ХВИЛЮЮЧИ
матиме такий вигляд: ХВИЛЮЮЧЕ , ХВИЛЮЮЧИ
матиме такий вигляд: Що таке ХВИЛЮЮЧЕ , ХВИЛЮЮЧИ