Літературне слововживання
ФЕНОМЕН
, НОУМЕН
ФЕНОМЕН – НОУМЕН
Феномен, -а. У філософії – явище, в якому спостерігається суть чого-небудь; рідкісне, єдине у своєму роді явище або видатна, виняткова людина: феномен довголіття, психологічний феномен, феномен людської стійкості. Пох.: феноменальний (феноменальний слух, феноменальна людина), феноменалістичний.
Ноумен, -а. У філософії – те, що осягається тільки розумом; те, що нібито перебуває по той бік явищ і становить непізнаванну сутність; "річ у собі". Пох. ноуменальний.
ФЕНОМЕН – НОУМЕН
Феномен, -а. У філософії – явище, в якому спостерігається суть чого-небудь; рідкісне, єдине у своєму роді явище або видатна, виняткова людина: феномен довголіття, психологічний феномен, феномен людської стійкості. Пох.: феноменальний (феноменальний слух, феноменальна людина), феноменалістичний.
Ноумен, -а. У філософії – те, що осягається тільки розумом; те, що нібито перебуває по той бік явищ і становить непізнаванну сутність; "річ у собі". Пох. ноуменальний.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ФЕНОМЕН , НОУМЕН
матиме такий вигляд: Що таке ФЕНОМЕН , НОУМЕН
матиме такий вигляд: ФЕНОМЕН , НОУМЕН
матиме такий вигляд: Що таке ФЕНОМЕН , НОУМЕН