Літературне слововживання
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С [Т] У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
ТЯЖКОХВОРИЙ , ВАЖКОХВОРИЙ , ТЯЖКО ХВОРИЙ , ВАЖКО ХВОРИЙ
        ТЯЖКОХВОРИЙ, ВАЖКОХВОРИЙ – ТЯЖКО (ВАЖКО) ХВОРИЙ
        Тяжкохворий, важкохворий, -ого, ім. Дуже важко хвора людина. Євген Вікторович закінчив свій щоденний обхід тяжкохворих (І.Ле); Переді мною лежав тяжкохворий (О.Донченко); Безбородько вибрався до лікарні нібито екстрено відвідати одного важкохворого (Ірина Вільде); Обличчя його було жовте і спите, а очі запалені, мов у важкохворого (А.Дімаров).
        Тяжко (важко) хворий, присл. з дієприкм. – Він тяжко хворий (М.Стельмах); \[Юрій:\] Я чув – цей чоловік тяжко хворий (Л.Смілянський).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ТЯЖКОХВОРИЙ , ВАЖКОХВОРИЙ , ТЯЖКО ХВОРИЙ , ВАЖКО ХВОРИЙ


матиме такий вигляд: Що таке ТЯЖКОХВОРИЙ , ВАЖКОХВОРИЙ , ТЯЖКО ХВОРИЙ , ВАЖКО ХВОРИЙ