Літературне слововживання
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С [Т] У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
ТЬМЯНІТИ , ТЬМЯНІШАТИ
        ТЬМЯНІТИ – ТЬМЯНІШАТИ
        Тьмяніти. Ставати тьмяним, тьмянішим; виділятися невиразно, нечітко; бути позбавленим блиску, яскравості. Зорі тьмяніли від спалаху ракет, блиску гарматних залпів і пожеж (М.Ю.Тарновський); Сонце зайшло. Рудий край тьмяніє, охолоджується (В.Бабляк); Віддалік ледь помітно тьмяніли гори (Д.Ткач); В руках моїх стертим глянцем тьмяніє фотокартка (П.Колесник).
        Тьмянішати. Ставати тьмянішим. Раптом день став тьмянішати (З.Тулуб); На Ніниному обличчі поступово згасала жвавість, воно немов замерзало, тьмянішало (Є.Гуцало).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ТЬМЯНІТИ , ТЬМЯНІШАТИ


матиме такий вигляд: Що таке ТЬМЯНІТИ , ТЬМЯНІШАТИ