Літературне слововживання
ТУПАТИ
, ТЮПАТИ
ТУПАТИ – ТЮПАТИ
Тупати. Стукати ногами об щось тверде; іти, ходити. Тупає \[Лісовик\] з злості ногою (Леся Українка); Танцював він, втягши голову в плечі, тупав ногою на одному місці або дриґав то назад, то вперед (Григорій Тютюнник); Ніхто не грюкав так дверима, не тупав черевиками, як Горбенко (Я.Гримайло); Каленик тупав на місці (М.Коцюбинський).
Тюпати. Бігти, нешироко ступаючи; бігти швидко або помалу маленькими кроками. Конячка весело форкала, тюпала (Ю.Збанацький); Іде по воду молодиця, За нею тюпає хлоп’я (М.Рильський).
ТУПАТИ – ТЮПАТИ
Тупати. Стукати ногами об щось тверде; іти, ходити. Тупає \[Лісовик\] з злості ногою (Леся Українка); Танцював він, втягши голову в плечі, тупав ногою на одному місці або дриґав то назад, то вперед (Григорій Тютюнник); Ніхто не грюкав так дверима, не тупав черевиками, як Горбенко (Я.Гримайло); Каленик тупав на місці (М.Коцюбинський).
Тюпати. Бігти, нешироко ступаючи; бігти швидко або помалу маленькими кроками. Конячка весело форкала, тюпала (Ю.Збанацький); Іде по воду молодиця, За нею тюпає хлоп’я (М.Рильський).
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ТУПАТИ , ТЮПАТИ
матиме такий вигляд: Що таке ТУПАТИ , ТЮПАТИ
матиме такий вигляд: ТУПАТИ , ТЮПАТИ
матиме такий вигляд: Що таке ТУПАТИ , ТЮПАТИ