Літературне слововживання
ТРУНОК
        -нку. 1. Напій (переважно алкогольний); відвар трав, коріння, призначений для лікувальних та інших потреб. Не жалуйте, діти, Трунку дорогого, Із двора не випускайте Тверезим нікого (П.Куліш); Чого там не було: вареники, мнишки, жарений дрохвич, смажені в сметані карасі, а трунків – не перелічиш: наливки, запіканки і біломорські вина (Ю.Стороженко); – Угорське, шампан благородний, портвейн, бордо то мої трунки (М.Коцюбинський); \[Маруся:\] Бабусю, дайте мені привороту! Я вам чим хочете віддячу... \[Баба:\] Не треба мені нічого... ось тобі дві пляшечки: в одній червоний трунок, у другій зелений (М.Старицький). 2. діал. Шлунок. Чи я ззів чого такого недоброго, чи води холодної напивсь: щось на трунку погано (Словник Б.Грінченка); Я випити вип’ю, бо щось мене в трунку млоїть (І.Франко).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ТРУНОК


матиме такий вигляд: Що таке ТРУНОК