ТОЙ
I
        того, ж. та, тієї, с. те, того, мн. ті, тих, вказівний займ. Указує на щось більш віддалене в просторі, ніж інше подібне, уживається для вказування на один предмет, одну особу тощо, з двох, кількох подібних, однорідних і т. ін.
II
        тою, ім. У народів Центральної Азії та Південного Сибіру – свято, що супроводжується бенкетом, музикою, танцями й іншими розвагами.