ТОЖ , ТО Ж
        ТОЖ – ТО Ж
        Тож, спол. Близький за значенням до "отже", "тому", "через те". Тож як мудрості доходиш, – хочеться і жить, і жить (П.Тичина); – В нього ж на усе своя мірка, свій погляд, своє розуміння добра і зла, честі й безчестя... Тож нічого дивного, що нам, дорослим, так важко з ним (О.Гончар). 2. присл. розм. Також. Народ за вікном тож крикнув: – Василь! Василь! (Г.Квітка-Основ’яненко); –До французької мови й до музики добре я бралась; до танців тож (Марко Вовчок).
        То ж, част. з част. Дев’ятий вал... Чи то ж була вода, що марне так розбилася об кручу? (Леся Українка); Народна пісня – то ж вона Усій землі окраса (М.Рильський); Чужого не руш! То ж людське (О.Гончар).