ТЛО , ФОН
        ТЛО – ФОН
        Тло. Основний колір, тон, на якому зроблено малюнок; задній план картини, малюнка; те, на чому виділяється хтось, щось тощо, а також переносно. Для гуцульських орнаментів характерне брунатне й темне тло (з журналу); їхали вони по зеленій луці.. Сорочки червоніли на зеленому тлі, наче той мак (Н.Кибальчич); На тлі вечірнього неба пропливають чотири жінки з кошиками на голові (М.Коцюбинський); Краєвид – мов витинка з картону, Тло – бліде, страшна, порожня синь (Є.Маланюк); Талант – це вогнище Свободи На тлі нікчемних рабських прав (М.Руденко).
        Фон¹, -у. Те саме, що тло. В сю хвилину він сидить надворі і малює Аню Немирову на фоні плахти (Леся Українка); На чорному фоні неба заблищали стрілами блискавки (І.Нечуй-Левицький); Як горить на давнім фоні Тонко виткане проміння (Г.Чупринка); На фоні шкільного життя з’явилася значна постать Галі (С.Васильченко).
        Фон². 1. р. -у. Звукові перешкоди, шум, тріск у телефоні, приймачі тощо. 2. р. -а. Одиниця рівня гучності звуку. Див. також ...фон.
        Фон³, -у. Природний рівень радіації.