Літературне слововживання
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С [Т] У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
ТИРСА , ТИРС
        ТИРСА – ТИРС
        Тирса1. Дрібні частинки деревини, що осипаються під час різання її пилкою. Татусь іде під сарай і там починає пиляти дошки. Сиплеться на землю тепла тирса (А.Дімаров).
        Тирса2. Ковила волосиста. Я повертаюсь і бачу в первіснім степу над вітром тирси гострі списи (М.Хвильовий); Брів \[Павло\] високою тирсою, що ніжно лоскотала обличчя (Р.Іваничук); Скитський степ Обудиться, зітхне, і буйна тирса Зеленим морем знову проросте (Є.Маланюк).
        Тирс, -а. У міфології – жезл бога виноградарства і виноробства.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ТИРСА , ТИРС


матиме такий вигляд: Що таке ТИРСА , ТИРС